CANactions
ВІД РЕМІСНИКА
ДО БІЗНЕСМЕНА
Який маршрут підійде твоєму гаманцю?
Матеріали підготували: Сергій Андрущак, Тетяна Волошина, Ірина Демянюк, Леонід Донос, Микола Костриця.
Напрацювання студентів програми додаткової професійної освіти з інтегрованого розвитку міст 2016-2017
*Стаття з газети для поціновувачів урбаністичної прози

Вулиця Пілес у Вільнюсі - відображення історії міста, держави, способу життя. Це одне з найпопулярніших місць для прогулянок. Тут розташувалися архітектурні пам'ятки, кафе, музеї, сувенірні магазини. Довжина вулиці близько 500 м.

Історія вулиці починається з ХIІІ століття. Тоді вона представляла собою хаотичну забудову. Пізніше на площі посеред вулиці з'являється ринок ремісників і сільськогосподарських виробників. Важливу роль зіграло відкриття в 1579 році Вільнюського університету, який зараз займає цілий квартал і складається з 13 будівель. У XVIII столітті Пілес - головна вулиця старого міста. Забудову вулиці визначали політичні причини на догоду тому чи іншому режиму. Наприкінці XIX століття почалася активна забудова в пітерському стилі (продумана структура, співрозмірність міських ансамблів, врахування впливу природного середовища, гармонійна поліфонія архітектурних стилів). З 1945 року починається період радянської забудови. У 1975 році на вулиці з'являється будівля книгарні, яка ділить простір вулиці на дві епохи: середньовічну та радянську. В цей же час вулиця стає частиною транспортної артерії міста, по якій проходить один з вільнюських тролейбусних маршрутів. У 1991 році до Пілес повернувся статус пішохідної вулиці. 1994-го року вулицю було зараховано до архітектурної спадщини всесвітнього списку ЮНЕСКО.

У різний час тут починають селитися ковалі, кравці, пекарі, лікарі та аптекарі різних національностей.
Серед них були росіяни, литовці, поляки, татари та євреї.

Сьогодні вулиця виконує роль буфера між бізнесовою частиною Вільнюса та рекреаційною зоною району Ужупіс, що спричинило перпендикулярний перетин вулиці місцевими мешканцями і, як наслідок, вони більше не в змозі відчути дух старовини, який пронизує всю пішохідну зону.
Розміщення вулиці між двома площами викликало чималий туристичний потік, внаслідок чого на вулиці почали масово виникати торгові точки, які задовольняють потреби комерційного туриста.

Широкий спектр товарів дозволяє витратити як 3 євро – студентська кава, так і 300 євро – фешенебельні бутіки поруч з міською ратушею. Шанувальникам сувенірів доведеться залишити близько 15-20 євро. Основними відвідувачами таких крамниць є туристи.